• Головна
  • Я хочу, щоб земля була такою ж продуктивною і через сто років після нас – Говард Дал

Я хочу, щоб земля була такою ж продуктивною і через сто років після нас – Говард Дал

Говард Дал – американський спадковий машинобудівник, сімʼя якого 75 років займається виробництвом машин. Його дід, фермер та винахідник, свого часу заснував машинобудівну компанію, у якій після його смерті був створений навантажувач Bobcat.

Потім батько з братом створили компанію з виробництва тракторів Steiger, яка стала провідним виробником чотириколісних тракторів у світі і була продана корпорації Case.

У 1991 році Говард та його брат заснували компанію Concord Air Seeder, яка стала провідним виробником пневматичних зернових сіялок у США та Канаді. У 1996 році її продали корпорації Case.

Згодом Говард і Браєн започаткували бізнес з виробництва техніки для вирощування цукрових буряків – компанію Amity Technology, яка продає свою техніку в усьому світі і понад 25 років є лідером у цій галузі в Північній Америці.

Дал був членом ради директорів неприбуткових, державних та приватних компаній University of North Dakota Foundation, North Dakota Council for the Arts, Federal Reserve Bank of Minneapolis, The Ethics and Public Policy Centre Washington DC.

З 2017 року Говард Дал очолює раду директорів компанії "Астарта".

Як ви потрапили до ради директорів "Астарти"?

— З Віктором та Іриною Іванчиками я познайомився у 2001 році, коли приймав їх у Нью-Йорку, а потім у Фарґо, де розташований наш завод (Фарґо – найбільше місто в штаті Північна Дакота, США – ЕП).

За ці 20 з лишком років ми стали не просто діловими знайомими, а близькими друзями. Тож я мав за честь прийняти запрошення Віктора приєднатися до ради директорів "Астарти".

Чи є, на вашу думку, різниця в підходах до ведення сільського господарства в Україні та США?

— Є багато відмінностей, але уточнімо: принципи агрономії однакові скрізь у світі. Фермери в усьому світі розуміють, що нам потрібне насіння хорошої якості.

Це насіння потрібно закласти в землю на потрібну глибину і за оптимальної температури ґрунту. Нам потрібна волога.

Найбільші зміни, які відбуваються в глобальному сільському господарстві, передбачають використання більшої кількості цифрових інструментів.

З їх допомогою можна виконати більш ретельний аналіз кожної маленької ділянки поля, особливо беручи до уваги різні типи ґрунтів. Ці різні типи ґрунтів, а на одному полі може бути три-чотири різні типи, вимагають різних поживних речовин.

Багато років тому в "Астарті" ми створили лабораторію агрохімічного аналізу ґрунту для управління родючістю ґрунтів. Компанія вже має унікальну базу даних про більшість полів, що перебувають в операційному управлінні "Астарти".

Детальний аналіз основних показників ґрунту, зокрема калій, фосфор, азот, PH та кілька мікроелементів, відбувається на постійній основі та відстежується в динаміці.

На основі цієї інформації компанія запроваджує технології точного землеробства, за якими майбутнє.

За моїми даними, "Астарта" була першим великим агробізнесом в Україні, який створив власну лабораторію агрохімічного аналізу ґрунту. Тож вона значно випередила інші компанії, які тільки зараз намагаються створити такі лабораторії.

Ми бачимо прогрес у вдосконаленні підходів до аналізу ґрунту і в Сполучених Штатах. Там також активно обговорюється тема секвестрації вуглецю (поглинання вуглецю з атмосфери та накопичення його в ґрунті – ЕП).

Мова йде про запровадження агрономічних практик, які дозволяють підвищити рівень поглинання вуглецю ґрунтом та зменшити викиди парникових газів в атмосферу?

— Так. Є кілька важливих аспектів. Багато американських фермерів використовують нові практики вирощування культур: технологію no-till, висадження покривних культур для збільшення обсягів органічних речовин в ґрунті.

Іншим важливим аспектом є пошук варіантів зменшення кількості поїздок полем для економії пального.

Зараз відбувається різка зміна в мисленні. Багато людей витрачають великі гроші на дослідження в цій сфері, але ми ще не знайшли простого способу секвестрування вуглецю. Цим дуже переймаються фермери в США.

Думаю, це питання переросте в ширшу тему здоров’я ґрунту, про яке піклується кожен фермер. Наші фермери переважно володіють власною землею або мають довгострокову оренду, тому вони дбають про здоровʼя цих ґрунтів.

Тобто американські фермери є активними учасниками цього процесу, а українські – на початку цього шляху?

— Так. В Україні починають запроваджувати вуглецеве землеробство, а агрохолдинги проводять відповідні дослідження. У 2021 році "Астарта" разом з міжнародною компанією реалізує проєкт із запровадження вуглецевого землеробства.

Після проведення досліджень будуть надані рекомендації щодо обробки ґрунту, застосування та внесення органічних та мінеральних добрив для зменшення викидів парникових газів.

Недавно в Глазго відбувся кліматичний саміт COP26. Його учасники погодилися, що для недопущення підвищення на планеті температури більш ніж на 1,5°C варто скорочувати використання вугілля та інших викопних джерел енергії. Як це може вплинути на сільське господарство та харчову промисловість?

Я обережно ставлюся до питань зміни клімату, але я налаштований оптимістично. Маю сподівання, що в нашому штаті Північна Дакота з’являться кілька основних технологій, які можуть змінити правила гри в цій кліматичній дискусії.

Учені з нашого Центру екологічних та інженерних досліджень вважають, що можуть створити технології вловлювання вуглецю від процесу спалювання вугілля і зберігати його в покинутих нафтових свердловинах.

Реалізація проєкту вартістю 250 мільйонів доларів уже відбувається. Учені впевнені, що він буде успішним. Якщо це станеться, вугілля знову стане найдешевшим джерелом енергії. Компанію, яка реалізує цей проєкт, очолює мій друг.

За цим експериментом у Північній Дакоті буде стежити весь світ.

Також у Північній Дакоті є сольові печери. Ми можемо збудувати до них трубопровід від 31 заводу з виробництва етанолу, щоб забирати від них вуглекислий газ та зберігати його під землею.

Ці та інші проєкти створені для пошуку рішення цієї проблеми таким чином, щоб не зашкодити економіці.

Останні 150 років енергія була ключем до розвитку.

Якщо ви прочитаєте книгу Пулітцерівського лауреата Деніеля Єргена The Prize, то зрозумієте, що економічний розвиток майже повністю залежить від доступу до дешевої енергії. Країни, що розвиваються, мають бути готовими до цього.

Я вірю, що завдяки талановитим людям та великим інноваціям ми знайдемо способи продовжувати використання поширених джерел енергії та впораємося з проблемою CO2. Це той оптимізм, про який я кажу.

Оптимізм дозволяє розглядати зміни клімату не лише з позиції втрат, але і з позиції нових можливостей.Наприклад, вирощування сільськогосподарських культур у регіонах, де раніше це було неможливо або малопродуктивно. Які ви бачите можливості для аграрного сектору в цьому контексті?

— Час, у якому ми живемо, є прекрасним прикладом таких можливостей. У Північній Дакоті, на кордоні з Канадою, фермери вирощують 16 метричних тонн кукурудзи з гектара на місці, де ще 20 років тому ніхто не вирощував кукурудзу.

Отже, правильний вибір сорту рослин, який враховує наявність необхідної кількості днів з відповідним температурним режимом, може створити умови для виробництва більшої кількості їжі в північних районах.

— Фахівці стверджують, що сільське господарство повинне об’єднатися з ІТ, щоб стати набагато ефективнішим. 

— Рік тому я читав дослідження щодо рівня цифровізації різних сфер економіки США. Там порівнювалися 24 сфери діяльності, одним з яких є сільське господарство.

Так от, сільське господарство в цьому рейтингу посіло 23 місце. Це свідчить про неймовірні можливості для розвитку, адже ми лише на початковій стадії цього процесу.

Є сотні цікавих проєктів з використання цифрових технологій, які покращать процес точного землеробства.

Наприклад, гіперспектральні камери з найвищою роздільною здатністю розпізнають на полі конкретні бур’яни, які потім можна знищувати відповідними хімічними речовинами.

Ці проєкти дуже дорогі. Більшість тих, хто вкладав гроші в точне землеробство у 1980-2000-х роках, витратили їх даремно, за винятком проєктів з автоматичного пілотування та технології оцінки врожайності для комбайнів.

Успішними були ці дві технології. У мене є досвід з двома-трьома цікавими інвестиціями, але вони не мали успіху.

Роботи в цьому напрямку ще багато, і є величезні можливості для покращення сільського господарства. Ми лише на початковій стадії процесу, який я називаю мікроменеджментом кожної рослини.

Чому агробізнес повинен бути соціально відповідальним?

— Агробізнес – це величезна відповідальність: годувати світ, виробляти безпечну та якісну їжу, транспортувати її, встановлювати ціни, які можуть собі дозволити люди в усьому світі. Це завжди виклик.

При цьому ми повинні дбати про здоров’я ґрунту. Здоров’я ґрунту – моя пристрасть. Я хочу, щоб ця земля була такою ж продуктивною і через сто років після нас. Це, до речі, повністю збігається з баченням Віктора Іванчика та "Астарти".

У моєму штаті Північна Дакота і в Південній Дакоті, де, як і в Україні, багато чорноземів, ми спостерігали деградацію органічної речовини в ґрунті протягом перших 130 років з початку його обробки.

В останні 20 років кількість органічної речовини залишається незмінною, в основному завдяки застосуванню сільськогосподарської практики no-till.

Фермери вчаться один в одного, запроваджують передові практики. Це постійний процес пізнання.

У сільському господарстві є можливість проекспериментувати лише раз на рік. Ви не можете зробити кілька експериментів. Це не лабораторія, де можна провести сотні експериментів за короткий час.

Кожен рік – це нові уроки. Я переконаний, що ми й надалі будемо бачити кращу селекцію рослин, більш високопродуктивне насіння і фермерів, які вносять правильні поживні речовини в потрібне місце на кожному полі.

Ви говорите про необхідність запровадження нових сільськогосподарських практик, технологій, ідей, проєктів. А як створити умови в компанії чи колективі, щоб ці ідеї та проєкти генерувалися?

— Cпівробітники відчувають упевненість у своїх силах і можливостях повною мірою тоді, коли до їх ідей прислухаються.

Багаторічний досвід свідчить, що кожен працівник має уявлення про те, як щось змінити, щоб покращити компанію, а нам просто потрібно уважно прислухатися до цих пропозицій.

Кращі практики корпоративної культури в США визнають право працівника не погоджуватися з рішенням, яке ухвалили його боси, і право обговорити це.

Натомість я помітив, що українські працівники бояться критикувати свого керівника чи сказати йому щось, з чим він може не погодитися.

Так, слухати критику чи незгоду від когось з ваших підлеглих важко. Але сильні люди здатні слухати і сприймати цю критику, розуміючи, що вони можуть помилятися, і їм потрібно подивитися на щось по-новому.

Свого часу я спілкувався з колективом "Астарти". Люди там були відкриті в спілкуванні.

Культура "Астарти" відрізняється від більшості російських та українських компаній, з якими я мав справу. А я здійснив 93 поїздки до країн колишнього Радянського Союзу з 1992 року.

Якби "Астарта" була в Сполучених Штатах, вона б нагадувала корпоративну культуру дуже хорошої компанії. Я вважаю, що це одна з відмінних рис "Астарти", і це дає змогу співробітникам проявити більше творчості, більше ініціативи.

Усе починається з бажання акціонерів мати культуру відкритості, де співробітники можуть висловлювати свої занепокоєння, говорити про свої мрії та про можливості, які вони бачать.

Що ви порадите українським аграріям?

— Постійно навчатися і розвиватися. Не думайте, що все знаєте. Зазвичай найбільшого успіху досягають фермери, які відкриті до нових ідей, навчання і мають бажання запроваджувати нові ідеї у свою сільськогосподарську діяльність.

Не потрібно робити експеримент на 100 тисячах акрів, просувайтеся поступово. Так, наприклад, "Астарта" розвиває виробництво органічної продукції. Я міг би розповісти багато історій про те, як великі компанії почали займатися органічним землеробством відразу на великих площах і зазнали краху.

Перш ніж провести сівбу, найкращі фермери взимку проводять багато часу на семінарах. Не думаю, що будь-хто з нас знає достатньо, тому відношення до навчання критично важливе для успіху.

Інтерв'ю для Економічної правди

До всіх новин
Контакти
Алла Юрчук

Прессекретар