23 вересня, Євген Садовий, директор з  переробки продуктів сільськогосподарського виробництва Астарти виступив на Міжнародному колоквіумі «Розвиток безпеки праці у сільському господарстві».

– Ми всі говоримо про безпеку на виробництві, виходячи із загального розуміння культури нульового рівня інцидентів і того, що їх можна запобігти. Але насправді все це стосується тільки коли мова йде про ідеальний світ. Натомість я хотів би звернути вашу увагу на той факт, що Україна сьогодні є найгарячішою точкою у світі і за 27 років свого професійного досвіду я та мої колеги вперше змушені стикатися з абсолютно невідомими для нас до цього викликами.

– Астарта не змінила своїх підходів і безпека працівників на виробництві була і залишається нашим пріоритетом, адже найвища цінність для нас – це люди. Але війна змусила нас жити в іншій реальності.

– В реальності, коли майже триста наших працівників, які жили мирним життям разом зі своїми сім’ями, ходили на роботу, вимушені були приєднатися до лав Збройних сил, щоб захистити нашу країну, сім’ю, дітей, близьких.  

– В реальності, коли цивільний тракторист, працюючи в полі, загинув внаслідок обстрілу керованою ракетою, випущеною з російського військового літака. Далеко від поля бою. Людина просто виконує свою роботу і його вбиває російський пілот, який побачив у полі трактор.

– Більшості з вас це справді важко зрозуміти, адже всі звикли вважати, що якщо трапляються якісь нещасні випадки, їх потрібно проаналізувати і, врахувавши наявну теорію та практику,  зрозуміти, що з цим робити, щоб уникнути їх в подальшому. Але, пані та панове, в Україні ми перебуваємо у ситуації, коли це взагалі не працює і гине багато невинних людей, хоча вони роблять все, щоб врятуватися, але, на жаль, не можуть. І це надзвичайно трагічно і сумно для всіх нас, хто втягнутий росією в цю трагічну і безглузду війну.

– Ми дуже сподіваємося, що Україна переможе і весь цей жах скінчиться. А ми будемо робити те, що добре вміємо робити найкраще – вирощувати нашу пшеницю, виробляти продукти харчування та доставляти їх по всьому світу. Ми сподіваємося, що це станеться якомога швидше.