З початку повномасштабного вторгнення і блокування українських портів питання переходу з сировинної моделі експорту на виробництво продуктів з високою доданою вартістю актуальне як ніколи. Саме цій темі був присвячений круглий стіл “Олійні культури та продукти їх переробки – експортні можливості України”, організований Центром підтримки експорту КТПП. Про те, як в “Астарта-Київ” займаються глибокою переробкою і чи планують її розвивати розповів комерційний директор Вячеслав Чук.

Диверсифікована модель бізнесу і власна переробка як спосіб швидкої адаптації під час війни чи кризи

-Швидко адаптуватися до роботи в умовах воєнного стану та забезпечити безперервність виробничих процесів Астарті допомогла саме диверсифікована модель бізнесу. Навіть зниження обсягів експорту зернових та олійних культур через блокаду росією морських портів, нам вдалося компенсувати за рахунок асортименту продукції компанії, дві третини якої переробляється і реалізовується  саме в Україні. Це молоко, цукор і продукти переробки сої, які використовуються для вигодовування тварин.

Ми зберегли обсяги виробництва, а подекуди ще й збільшили. До прикладу, у 2021-22 маркетинговому році соєпереробний завод Астарти переробив на 15% сої більше, ніж у попередньому «довоєнному» маркетинговому році. І це, з урахуванням миттєвого руйнування логістичних ланцюгів та двотижневої вимушеної зупинки підприємства на самому початку війни, щоб забезпечити безпеку працівників.

Що очікувати від нового сезону переробки?

-Маємо всі передумови, щоб не знижувати об’єми виробництва і в подальшому. Астарта зібрала ранні зернові. Вже йде збирання сої та соняшнику. На черзі кукурудза, копання цукрових буряків.

Ми вже інвестуємо в урожай 2023 року, посіяли озимий ріпак, розпочали сівбу озимої пшениці. До слова, поточна ситуація з блокуванням експорту сировини сприяла зміні сівозміни в Україні. Аграрії зменшили кукурудзу, яка переважно експортувалася, натомість збільшили сою, ріпак і соняшник, які можна переробити в Україні, а експортувати готову продукцію: олію, шрот. Відтак, питання розвитку внутрішньої глибокої переробки постає ще гостріше ніж це було до війни. 

У новому переробному сезоні, який вже стартував, ми продовжуємо дотримуватися принципів ESG. Тому у процесі переробки сої продовжуємо використовувати біогаз. При такій ціні на газ в країнах ЄС, це буде перевагою для українського експорту.

Інвестиціям бути?

-Зараз ми інвестуємо лише в проекти, які вкрай необхідні для підтримки безперервності виробничих процесів. Масштабні інвестиційні проекти призупинили, але вже повертаємося до їхнього розгляду.

Один з таких проєктів – будівництво нової технологічної лінії поглибленої переробки сої. Це інноваційна технологія, яка передбачає річне виробництво майже 100 тис. тонн  кормового соєвого протеїнового концентрату (СПК) з негранульованого соєвого шроту методом екстракції з використанням водно-спиртового розчину. Соєвий концентрат – це важлива складова для виробництва кормів для аквакультур та тварин.

Ще однією перевагою, яку має Астарта – можливість експорту продукції, вирощеної і виробленої з європейського насіння сої з гарантованою простежуваністю її походження. Згадайте, як кілька років тому світові продовольчі компанії вимагали припинити торгівлю соєю та продуктами її переробки, вирощеною в Бразилії, на місці вирубаних лісів та з порушенням принципів сталого розвитку. Отже, той факт, що ми вирощуємо не ГМО сою на європейському континенті без шкідливого впливу на екосистему, навіть під час війни – наше відповідальне ставлення, величезна перевага і ми повинні це використовувати.

У перспективі можна продовжити ланцюг переробки та виробляти харчові соєві білки – концентрати та ізоляти для всіх галузей харчової промисловості.

Астарта постійно вивчає різні варіанти у сфері поглибленої переробки сільськогосподарської продукції та біоенергетики. Але для реалізації значних інвестицій під час воєнного стану державою повинен бути передбачений механізм страхування військових ризиків. 

Перспективи України в галузі глибокої переробки

-Роботу в сегменті переробки соєвих бобів Україна починала у статусі нетто-імпортера. Всього за вісім років роботи у цьому напрямку, у т.ч. і за рахунок будівництва нових переробних потужностей, ми стали нетто-експортером. До слова, Астарта була однією з тих, хто починав реалізовувати такі великі пілотні інвестиційні проекти. Згодом приєдналися інші виробники.

Сьогодні Астарта експортує понад 80% виробленої з соєвих бобів продукції, зокрема, шрот та соєву олію.   

Наступний крок – розвиток власних виробництв і вихід українських переробників на нові ринки.

Це дозволить створювати ще більше доданої вартості, наповнювати державний бюджет, збільшувати надходження експортної виручки в Україну, підвищувати конкурентоздатність і збільшувати здатність українців пережити війну і подолати кризу. Це  виклик для українського бізнесу, але ми справимося з ним.

Джерело Latifundist.com