Я прийшов у компанію майже 24 роки тому і добре пам’ятаю, як все починалося. Тоді АСТАРТА підписала свій перший договір на поставку мазуту і шукала команду для виконання контракту. Нас було троє – двоє моїх колег прийшли з Київського авіаційного заводу і я, з заводу імені Антонова. Працювали ми в невеликій кімнаті, де спочатку було усього кілька речей – один стіл, один стілець і один телефон.
Це були 90-ті роки, коли майже всі взаєморозрахунки відбувалися за бартером. За умовами контракту з «Укрцукром» нам потрібно було поставити 250 тисяч тонн мазуту. У той час майже всі цукрові заводи працювали на мазуті. Натомість ми отримували близько 50 тисяч тонн цукру для реалізації. Цукор відправлявся в багато країн колишнього Радянського Союзу: Росію, Узбекистан, Киргизію, Афганістан та інші.
Звичайно, за цей час компанія дуже змінилася. Кожен співробітник додає в характер АСТАРТИ нові якості. Але те, що, на мій погляд, завжди відрізняло нашу компанію, так це готовність йти на ризик і приймати іноді неординарні рішення.
В історії компанії я виділяю три ключові події. Підписання першого контракту з «Укрцукром», покупка Яреськівського цукрового заводу і, звичайно, вихід на Варшавську біржу.
Це звучить, можливо, банально, але команду формують люди. І якими б якостями не володів керівник, без наявності високопрофесійних менеджерів хороший результат неможливий.
Якось я читав розповідь фахівця з підбору персоналу у великій американській торговельній компанії. Знаєте, що у них на першому місці в рейтингу якостей для співробітників торгових команд? Уміння співпереживати. Це вразило мене, але й справді в роботі команди значення мають не тільки професійні, а й загальнолюдські якості.
Я часто ставлю собі запитання «Чому мені так подобається продавати?» Крім роботи, у мене є захоплення – риболовля. І я прийшов до висновку, що це неймовірно схожі процеси. Продажі – це та сама риболовля. Тобі потрібно вибрати місце, де буде «клювати», підготувати необхідні снасті, вибрати того, хто буде з тобою рибалити. І, звичайно, результат – улов. Це найцінніше для мене і в риболовлі, і у продажах.
За великим рахунком, продажі – це моє хобі, яке стало роботою. Ну, або, навпаки, – робота, що стала захопленням.
У вільний час я люблю подорожувати. Нещодавно повернувся з поїздки по країнах Північної Європи – відвідав Латвію, Норвегію, Швецію, Данію. Мабуть, з усіх країн, в яких мені довелося побувати, найбільше мене вразила Норвегія. Організацією суспільства, менталітетом людей, своїм дбайливим ставленням до природи.
Найцінніше в кожній подорожі для мене – це можливість доторкнутися до іншої культури, трохи більше дізнатись про культурні традиції інших народів. Іноді це дозволяє по-новому подивитися на процеси в своїй країні.
У кожної людини є свої джерела енергії. Для мене це друзі, родина і робота. Щасливий той, хто йде на роботу з радістю. Я щаслива людина.