Як команда Астарти створює екосистему відповідального партнерства та у що планує інвестувати, враховуючи диверсифіковану модель бізнесу, розповів Віктор Іванчик в інтерв’ю Форбс.
У 2023 році виторг «Астарти» зріс на 21%, до рекордних €619 млн. Минулий рік найуспішніший в історії компанії? Що вдалось, а що ні?
Торік ми остаточно адаптувались до цих екстремальних умов і зміцнили позиції у всіх ключових бізнес-сегментах. Серед головних досягнень – збільшення експорту. Експортна виручка компанії склала 53% і перевищила довоєнний показник 2021 року, який був на рівні 44%.
Відновили інвестиційну діяльність, прийняли стратегію декарбонізації. Стали першою компанією в Україні, яка отримала кредит ЄБРР з інноваційною структурою змішаного фінансування, пов’язаного з досягненням кліматичних цілей, з врахуванням взятих нами зобов’язань по зменшенню викидів парникових газів на 44% до 2030 року. Це амбітний план, але ми бачимо, що це можливо.
Що означає на практиці і скільки буде коштувати?
Масштабування практик регенеративного землеробства, заміна обладнання, підвищення енергоефективності виробництва, використання альтернативних джерел енергії, зокрема і інвестиції в наш біоенергетичний комплекс, основною сировиною для якого є жом цукрового буряку. Вартість – мільйони доларів.
Які інвестиційні плани на цей рік та які пріоритети?
Інвестиційна програма враховує всі основні напрямки нашої діяльності. Зараз реалізовуємо проєкт з виробництва соєвого протеїнового концентрату. Це наступний крок з поглиблення переробки сої.
Ще один проєкт з розвитку складської логістики – більш якісне зберігання цукру, ефективне оперування ним, не тільки B2B, але й B2C ринок. Розвиваємо експортний напрямок. Інвестуємо у розвиток тваринництва.
Активно співпрацюємо з WFP. Разом з партнерами та благодійними організаціями формуємо для світових компаній продукцію, яка виробляється в Україні. Розвиваємо екосистему українського агробізнесу, що працює на принципах сталого розвитку.
А за кордоном?
Я переконаний, що інвестиції в Україні зараз, по-перше, важливі і потрібні а, по-друге, на мій погляд, найвигідніші. Тому всі наші інвестиційні зусилля реалізовуються саме тут.
Коли можна буде придбати цукор «Астарти» в супермаркетах та на яку частку ринку цілитесь?
Поки ми не плануємо масово виходити на цей ринок. Тому це невеликий відсоток. У поточному році – тисячі тонн, в наступних – десятки тисяч тонн. Для порівняння – на рік ми виробляємо до 400 000 тонн цукру.
В перспективі що ще можна буде купити в супермаркетах від «Астарти»?
Після цукру – молоко. Молочну продукцію, яка виготовлена з нашої сировини, можна вже купити в супермаркетах під брендами наших сталих партнерів «Люстдорф», Danone, «Яготинське», «Молокія», «Канів», «Галичина». Ми – найбільший промисловий виробник молока в Україні. Торік реалізували 111 000 тонн молока екстра якості.
Що зараз стримує, щоб продавати власну молочку під своїм брендом?
Для цього все є, потрібен тільки час.
ЄС обмежив імпорт цукру з України на рівні середніх показників за попередні роки. Як це вплине на ваші результати в цьому році? Чи можете компенсувати Європейський ринок іншим?
Тут два аспекти. З одного боку тепер зрозумілі правила гри. Але ми сподівались на більші об’єми. Україна виробляє і може експортувати суттєво більше. Тому сподіваємося, що наші владні структури будуть ефективно захищати інтереси українського виробника, зокрема і в контексті євроінтеграційних процесів.
Європа, будучи нетто імпортером, завозить цукор з Бразилії, а також великі обсяги іншої агропродукції з країн Латинської Америки, Південно-східної Азії, та навіть з росії і Білорусі. Тож хотілося б щоб Україна для ЄС була більш привабливою. Особливо враховуючи те, що ми близькі сусіди, можемо закрити їхній попит дуже швидко і до нас немає зауважень щодо якості, термінів та умов поставок.
Зі свого боку ми маємо європейських партнерів, які переконалися у нашій здатності задовольнити їхні найвищі вимоги. Будемо продовжувати з ними співпрацю в рамках встановлених квотами обсягів. Паралельно продовжимо розвивати партнерства як в європейських країнах, які не входять в ЄС, так і зі споживачами Північної Африки та Близького Сходу.
Сьогодні більшість продукції ми експортуємо морськими шляхами, які стали доступними завдяки принциповій позиції керівництва держави і Збройним силам України.
Близько 10 років тому ви планували збільшити земельний банк вдвічі – до 400 000 га. Чому передумали?
Були такі плани, але вони, на жаль, не справдилися. У 2010 році ми вимушено зупинили нарощування земельного банку через серйозні політичні ризики. Тому в подальшому замість інвестицій у розширення банку землі, ми спрямували ресурси на будівництво соєпереробного заводу, біогазового комплексу, модернізацію цукрових заводів і згодом — на будівництво мережі елеваторів. Таким чином, збалансували земельний банк, інфраструктуру для переробки, зберігання і відвантаження нашої продукції.
Сьогодні наш зембанк — 212 000 га. Наразі пріоритету по його розширенню немає, але якщо бачимо, що є земля, яку можна взяти в оренду – ми на це йдемо.
Інші великі агрохолдинги теж не поспішають розширюватись, попри те, що ринок землі запрацював. Це повʼязано з військовими ризиками?
Насамперед це ринкові ризики. Логістика значно подорожчала, не всі культури рентабельні, тому багато хто замислюється над підвищенням ефективності бізнесу, а не над екстенсивним розвитком. Зараз всі намагаються йти у переробку та створення ланцюжка доданої вартості. Зон розвитку вистачить для всіх, як і для великих, так і для малих та середніх бізнесів.
У «Астарти» площа органічного землеробства складає близько 2000 га. Що вирощуєте та чи плануєте розширювати цю нішу?
Ми зайшли в цей проєкт у 2017 році. Три роки пішло на підготовку і сертифікацію, і останні 4 роки ми виробляємо органічні льон, просо, гірчицю, сою, соняшник. У цьому році додали ще озимий ріпак і нут.
Технологія вирощування органіки – повна відмова від використання хімії, тільки біопрепарати, з посиленим механічною обробікою ґрунту і механічним доглядом за культурами. Урожайність — нижча у порівнянні з неорганічним. На виході отримуємо дорожчий, але й більш якісний продукт. Ринок волатильний, не завжди він зростаючий, але ми бачимо постійний тренд підвищення попиту на цю продукцію.
В цілому, пілотний проєкт виявився досить успішним і ми дивимося, як його розвивати далі.
Зараз аграрні компаній активно встановлюють сонячні панелі, вітряки. Чи плануєте івестувати в цей напрям?
У нас таких проєктів поки немає. СЕС працює вдень, коли є сонце і коли споживання не таке суттєве. Нам же потрібна електрика і вдень, і вночі, тому робимо ставку на біоенергетику. Ми побудували біогазовий комплекс більше 10 років тому. Вироблений біогаз ми використовуємо в якості енергоресурсу для наших переробних підприємств. Зараз, в умовах дефіциту електроенергії, розглядаємо можливість встановлення когенераційної установки, яка буде виробляти електроенергію, використовуючи біогаз. Енергоносії – 20-25% собівартості виробництва цукру.
Зараз серед агрохолдингів прослідковується тренд на розбудову власного флоту. Чи є у вас такі плани?
Ми придбали зерновози та автотранспорт для операційної та комерційної логістики. Поки не плануємо купувати вантажні судна. Але ми вивчаємо різні варіанти.
Український бізнес активно допомагає ЗСУ. Ваш благодійний фонд «Повір у себе» до вторгнення підтримував освіту і зараз на його сайті інформація теж переважно про цей напрям. Чому ви вирішили не переглядати його діяльність?
До повномасштабної війни він дійсно був сфокусований на підтримці освіти. На початку війни став майданчиком для реалізації спільного з «Астартою» гуманітарного проєкту Common Help Ukraine. Цей проєкт виявився напрочуд сталим і результативним. До нього долучилися близько 40 міжнародних та українських партнерів. На сьогодні загальна сума залучених коштів і гуманітарної допомоги перевищила 1,135 млрд грн.
Частина з цієї суми спрямована на підтримку Збройних сил України, але це кошти «Астарти». Наші партнери переважно фінансують гуманітарні проєкти, серед яких і три грантові програми з розвитку регіонального підприємництва «Курс на незалежність», «Сміливі» та «Крила». Їх ми реалізовуємо спільно з урядами Німеччини, Канади, німецьким банком DEG, українським банком «Райффайзен», компанією Vodafone, Pact Ukraine.
Вже надали гранти 336 підприємцям, які створили 828 нових робочих місць.
В цьому році в регіонах почали працювати Центри життєстійкості. Яка їхня мета та скільки їх буде?
Це Програма Життєстійкості, яку ми розробили і запустили у 2023 році разом із Міністерством соціальної політики. Головна мета — самозарадність і взаємодопомога кожного мешканця у громаді. Ці риси притаманні українцям, їх потрібно лише розвивати і підсилювати. В таких центрах люди можуть отримати безоплатну психосоціальну підтримку чи інформацію про потрібну службу.
Центри підтримують вразливі верстви населення, а також ветеранів, військовослужбовців та їхні родини, допомагати сімʼям через розвиток батьківських компетентностей та інші активності. Я вірю, що це реально, але дуже залежатиме від здатності людей зорганізуватися.
Ми вже створили п’ять таких пілотних центрів у Полтавській, Житомирській та Хмельницькій областях. Вони затребувані. У червні будуть запущені ще шість. Далі міністерство у партнерстві з нами та іншими бізнесами буде масштабувати наш досвід і технологію. Я запрошую бізнеси долучатися до партнерства з міністерством, щоб розбудовувати такі центри у громадах. В планах держави на цей рік створити понад 200 центрів по всій країні.
Ідея програми Життєстійкості, як і проєкти з розвитку регіонального підприємства та інші, виникли невипадково. Вони абсолютно відображають цінності та філософію Астарти – створити екосистему відповідального партнерства, в якій побудований на принципах сталого розвитку бізнес, громади, благодійні організації та інші об’єднання, спільними зусиллями сприятимуть підвищенню самосвідомості, незламності та стійкості українців для Перемоги України і війні та її відновленню і динамічному розвитку після. Я впевнений, українці можуть показати такий приклад світу.
Матеріал створений на основі інтерв’ю для Forbes Ukraine
Фото Артем Галкін